У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься описувати ситуацію за допомогою потрібних слів. Багатство української мови виражається (окрім всього іншого) ще й у тому, що слова в ній, попри приналежність до певної частини мови, можуть відігравати різні, досить цікаві ролі. Наприклад, дієслова називають та означають дію, проте з їхньою допомогою можна описати ситуацію або навіть явище – тобто зробити те, що зазвичай робить прикметник. При цьому дієслово залишиться дієсловом і не перетвориться на іншу частину мови. Виконуючи цю вправу, дитина описуватиме ситуації та картини різними словами, які належать в тому числі і до дієслів. На екрані перед учнем на кожному етапі знаходитиметься новий малюнок. Ілюстрація багатоскладова і має свій настрій. Саме наголос на емотивному компоненті робить це завдання таким цікавим і водночас слугує для того, щоб правильно розставити акценти у питані тої ролі, яку здатні відгравати різні слова. Наприклад, пісня і звучить, і лине – обидва дієслова підходять, і обидва не тільки називають певні дії, а й описують пісню, створюючи певний настрій, який зʼявляється, коли утворюється це словосполучення. Завдання, яке ставиться перед учнем ,полягає у тому, щоб відповісти на питання ,яке ставиться перед ним на кожному етапі завдання. Питання змінюється разом з малюнком і, відповідно, з ситуацією, яку описує питання. Вибравши всі варіанти, які учень вважає правильними, дитина проходить на наступний етап завдання. Під кожним з цих варіантів є спеціальна кнопка, натиснувши на яку дитина почує відповідне слово. Це синхронізує у свідомості дитини писемну мову та усну.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.