Слова є важливим інструментом комунікації. Мабуть, найважливішим, адже завдяки їхньому різноманіттю людина ділиться та сприймає думки, почуття, мрії, а також може повноцінно працювати як у рамках своєї професії, так і з іншою інформацією загалом. Окрім того, слова дуже важливу роль відіграють у культурі поведінці, тобто у тому, що є важливим для збереження звʼязків та продуктивних стосунків у соціумі. У ході виконання цього завдання дитина буде вибирати лінію поведінки в залежності від того громадського місця, про яке буде йти мова у конкретному рівні. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься досить якісний і деталізований малюнок, на якому зображено таке місце. Впізнати його буде дуже легко, тим паче, що воно називається у завданні до рівня. Під малюнком є кілька варіантів дієслів, серед яких є тільки одне слово, котре називає те, що можна робити у цьому місці згідно з загально прийнятими нормами поведінки. Учень має зрозуміти, що у діях, рівно як в дієсловах, котрі ці дії називають, необхідно витримувати доречність. Якщо учень знаходиться у кінотеатрі, не варто галасувати та бігати – у це місце люди приходять, щоб подивитись кіно. Це не просто правила, які необхідні заради простої дисципліни – вони допомагають людям знаходитись разом в одному місці і не заважати одне одному. Коли учень вибирати дієслово, яке підходить для того чи іншого малюнку, називаючи єдину підходящу дію, то проходить на наступний етап завдання. Там буде не тільки інша ілюстрація, а й новий набір дієслів. Оскільки їх на кожному рівні буде кілька, словниковий запас дитини значно розшириться, а головне – учень розумітиме доречність певних слів та дій в залежності від місця.
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання), вміє поводитися у громадських місцях.