Опис завдання
Навіть для затятого любителя великих міст знання назв природних обʼєктів буде до нагоди, адже природа оточує всіх людей, і сховатись від неї не вийде. Проте, коли йде мова про українські назви рослин, велика кількість людей не може згадати більшості назв дерев (знаючи, як ці дерева в дійсності виглядають, а не просто згадавши слова без розуміння їх значення),а з назвами квітів ще складніше. В українській мові вдосталь назв для квітів, які більше ні в якій іншій мові не зустрічаються. Знати цю частину словникового запасу слів рідної мови корисно з практичної точки зору і важливо для власного розвитку. Цьому й присвячено дану вправу. На екрані перед дитиною міститься зображення цієї квітки. Поряд є текст – речення, в якому описується ситуація, де ця квітка фігурує, наприклад, той чи інший персонаж (його зображення теж зазвичай є) збирає їх на полі. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб знайти те слово, яке є назвою квітки, і виділити його у тексті речення. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання, де працюватиме вже з іншою квіткою, виконуючи аналогічні дії. Отже, завдяки цій вправі дитина дізнається і про зовнішній вигляд квітки, і про те, як вона називається, спів зіставивши це і запамʼятавши. Крім того, ця вправа є досить важливою і з академічної точки зору: завдяки ній напрацьовується вміння диференціювати елементи речення, відшукуючи у ньому саме ті слова, які потрібно. Це знадобиться в майбутньому і при виконанні інших вправ, з рослинам не повʼязаних.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця визначає кількість слів у реченні з 1-4 слів, складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови.
