Опис завдання
Окрім літер, в українській мові існує і особливий графічний знак – апостроф. Він схожий на кому, що знаходиться зверху між буквами слова. Апостроф – не буква, але схожий на мʼякий знак, оскільки означає відношення між сусідніми звуками слова. Справа в тому, що в українській мові є йотовані голосні: «ї», «є», «ю» та «я». До їхнього складу належать звичайні голосні (відповідно «і», «е», «у» та «а»), до яких додали «й». Якщо перед йотованою голосною стоїть приголосний, то цей компонент «й» переходить на неї, помʼякшуючи її, а йотована тоді звучить, як звичайна голосна. Проте апостроф використовується спеціально для тих випадків, коли «й» на попередній приголосний не переходить. У ході виконання цього завдання дитина буде обирати з-поміж кількох варіантів правильну йотовану голосну з апострофом перед нею. На екрані перед дитиною на кожному етапі міститься інше слово, де є одна така йотована з апострофом. Варіанти містяться під словом. Учень вибирає потрібний та переміщує до порожньої ділянки. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап, де треба буде зробити те саме, але з іншим словом. Ця вправа корисна, адже з її допомогою дитина вивчить більшу частину випадків використання апострофу, яких насправді не надто багато, хоча він і вживається у словах, котрі використовуються досить часто у побуті, наприклад, у слові «мʼяч».
Пов'язані стандарти
Учень/учениця знає абеткові (алфавітні) назви букв.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
