Узгодження числівників – тема досить цікава і, певною мірою, складна, тож для її вивчення, повторення та закріплення відводиться окреме завдання у рамках курсу з теми узгодження слів. Коли числівник називає кількість предметів, то відповідний іменник (який, власне, називає самі предмети) приймає специфічну форму. Для української мови властива цікава особливість: іменник для кожного з перших пʼяти числівників приймає свою особливу форму. У ході виконання цього завдання дитина повторить їх, що допоможе закріпити ці знання, отримані раніше у школі. На екрані перед учнем міститься малюнок, який зображує словосполучення, ілюструючи ті чи інші обʼєкти у певній кількості. Під ілюстрацією знаходиться саме словосполучення, де є наразі тільки числівник – іменник пропущено, і дитина має самостійно обрати форму цього слова, яку треба вжити на конкретному етапі. Дитина вивчає ілюстрацію (яка разом зі словосполученням змінюється на кожному наступному етапі вправи) і підставляє по черзі кожен варіант іменника у порожню ділянку. Після цього дитина вибирає той, який вважає правильним і переміщує його на відповідне місце до словосполучення. При цьому особливу увагу учень має звернути саме на запамʼятовування форм іменників у конкретному випадку. Наприклад, «пʼять іграшок», але «чотири іграшки». Числівники «шість», як і наступні, вже не вимагають від іменника унікальних форм, тож для того, щоб навчитись правильно узгоджувати іменник та числівник, достатньо вивчити зміни граматичних форм саме у межах цих кількох випадків. А ілюстрації доповнюють та урізноманітнюють візуальний ряд завдання.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.