Опис завдання
Будь-яка інформація краще засвоюється тоді, коли її опрацювання повʼязане з додатковими задачами. Після того, як учень ознайомився з темою займенників та опрацював деякі її підрозділи, завдання, де фігурують дії з цією частиною мови, можна комбінувати з іншими темами. У ході виконання цього завдання учень буде водночас і відгадувати загадки, і шукати в їхньому тексті займенники. Слова у розумінні та свідомості дитини мають втратити однорідність. Із займенником все трохи складніше, адже ці слова вказують на обʼєкти, не називаючи їх, а також вказують на різні відносини між ними. На кожному етапі цього завдання дитина бачитиме на екрані нову загадку. Учень читає її, розуміючи значення кожного слова. Дитина відгадує загадку, знаходячи правильну відповідь серед варіантів, які є під текстом. Слово-відгадка є іменником і замінюється у тексті займенником, який узгоджується з ним за родом і числом, тож не тільки сенс загадки, а й граматичний звʼязок іменника і займенника можуть бути підказкою для учня. Коли дитина робить свій вибір з-поміж варіантів, залишається тільки обрати займенник у самій загадці. Зробити це дуже легко – треба просто вказати на те слово, яке можна замінити іменником-відгадкою. Після того, як дитина виконає обидві ці дії, почнеться новий етап, де не тільки загадка, а ілюстрації, які її супроводжують, будуть іншими.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця використовує особові, присвійні та неозначені займенники.
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця визначає кількість слів у реченні з 1-4 слів, складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови.
