Опис завдання
Прикметники можуть описувати різні сторони існування явища чи предмета. Вони досить добре відображають настрій, внутрішню суть речей тощо. Але велика кількість слів, що належать до цієї частини мови, так чи інакше описують зовнішність і форму обʼєктів. У ході виконання цього завдання дитина працюватиме саме з такими словами. На екрані перед учнем міститься малюнок, на якому зображено пара предметів. Вони, ці предмети, дуже сильно відрізняються за розмірами, кольором, а також за призначенням і тим, з яких складових елементів вони були створені. Проте дещо в них є спільне – це форма. Під парою малюнків є ряд прикметників. Серед них дитина має вибрати той єдиний, який називає форму, що підходить для опису обох цих обʼєктів. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії, але вже з іншими предметами та словами. Щоб обрати прикметник, дитині не доведеться особливо сумніватися – форма предметів очевидна. Проте, попри легкість виконання вправи, це завдання має досить важливу функцію: завдяки ньому дитина знайомиться з повним набором слів активної лексики української мови, які присвячені саме опису та назві різних форм предметів. В той же самий час, оскільки ця ознака є спільною для зовсім різних обʼєктів, дитині стає зрозуміло, наскільки прикметники універсальні. Тобто те, що один і той самий прикметник може використовуватись для опису зовсім різних предметів.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.
