Слова в українській мові можуть не тільки бути близькими або різними за значеннями, а й називати явища або ознаки, які є протилежними одне одному. Такі слова називаються антонімами. Вони утворюють специфічні пари самостійних слів, які можуть належати до різних частин мови. Наприклад, антонімами є прикметники «добрий» і «злий», іменники «любов» і «ненависть», дієслова «кричати» і «мовчати». У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати саме з антонімами. На екрані перед учнем міститься зображення слова, до якого треба підібрати протилежне за значенням. Варіанти будуть знаходитись поряд, коло цього слова. Свій вибір дитина має зробити, керуючись суто лексичним значенням і необхідністю утворити пару протилежних за ним слів. При цьому самі ці слова мають досить цікаве оформлення. Вони виглядають як шматочки пазлу – дитячої розвиваючої гри, де картинка розділена на купу маленьких шматочків, які приєднуються одне до одного за допомогою індивідуально пасуючих елементів. Оскільки кожне слово – частинка пазлу, таке оформлення є своєрідною підказкою для дитини, адже підходящий антонім до наданого слова буде не тільки мати протилежне лексичне значення, а й підходити до первинного слова, тобто приєднуватись до його частинки своїми. Коли учень знаходить, вибирає та переміщує антонім до наданого слова, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії з іншим словом. Кожен рівень також супроводжується додатковими ілюстраціями, досить яскравими, щоб створити динамічний настрій захоплюючої гри.
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.