Приголосні звуки відрізняються від голосних тим, що при їхньому творенні використовується не тільки голос, а ще й шум, тобто застосовуються різні елементи мовленнєвого апарату (губи, зуби, язик), які заважають виходу повітря при вимові, що корегує звучання звуку. Відрізнити голосні від приголосних найлегше. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься робити це, а також паралельно визначати кількість приголосних звуків у слові. На екрані на кожному етапі вправи перед дитиною міститься зображення того чи іншого обʼєкта. Ілюстрація багатоскладова і цікава, у ній навіть є певні початкові елементи сюжетної основи. Над малюнком міститься кнопка, натиснувши на яку дитина почує назву зображеного обʼєкта. Цікаво, що малюнок завжди зображує кілька додаткових елементів, окрім головного. Наприклад, якщо йде мова про сонце, то його зображення буде знаходитись на мольберті художниці, а якщо на екрані турист – то тільки поряд з чимось цікавим та старовинним. Велика кількість елементів та висока якість їх зображення робить вправу більш цікавою з візуальної точки зору. Отже, учень чує слово. На слух він має порахувати кількість приголосних звуків, відрізнивши їх від голосних. Під малюнком міститься кілька варіантів відповідей на питання про кількість приголосних. Учень вибирає той, який вважає правильним, щоб перейти на наступний етап до нового малюнка.
Учень/учениця розрізняє мовні і немовні звуки, знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами, усвідомлює зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків.
Учень/учениця розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимови.