Як буває

Прислівники можуть відповідати на велику кількість різноманітних питань. Цим компенсується той факт, що за граматичними формами вони не змінюються, не маючи ані відмінків, ані часів. Проте всі питання, які можна задати прислівнику, умовно зводяться до одного – «як?». Власне, головна риса прислівника в тому, що це питання задається до дієслова, тож прислівник – єдина частина мови, яка характеризує дію, означає ознаку дії і, разом з дієсловом, саме прислівник входить до дієслівної підгрупи самостійних частин мови. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься розпізнавати прислівники у досить цікавій ігровій формі. На екрані перед учнем міститься буквений ряд, в якому зашифровано слово. Те, як саме треба його розшифрувати, вказано у завданні. Акцент робиться на роботі з послідовностями. Наприклад, до слова належить кожна друга або третя літера буквеного ряду, починаючи з першої. Тоді дитина бере першу букву, потім наступну через вказану у завданні кількість «кроків» і так – до кінця. Літери по черзі вписуються до порожньої ділянки, яка знаходиться під шифровкою. Це слово, яке учень має знайти в результаті своїх дій, є відповіддю на питання, котре задається у формулюванні вправи. Важливо, що це завдання – перше, у якому дитина сама записує прислівник-відповідь, а не просто вибирає варіант, який вважає правильним. Це важливо для того, щоб у майбутньому учню було простіше працювати з цими словами в контексті речень або різних вправ. Кожен рівень супроводжується також набором ілюстрацій, які тематично повʼязані питанням завдання, новим для всіх наступних етапів вправи.