Синонімічними, тобто близькими за значенням, можуть бути не тільки окремі слова, а цілі вислови. Це пояснюється досить довгою історією розвитку української мови. Як сталі вирази, тобто фразеологізми, так і звичайні словосполучення, які влучно та яскраво описували певну ситуацію, зʼявлялись досить часто і розповсюджувались стрімко, тож навіть для того, щоб описати один і той самий процес, у мові може бути кілька виразів: два, а то й три фразеологізми та альтернативний спосіб описання ситуації звичайними словами. А оскільки і для ледь не кожного з них можна підібрати синонім, в результаті зʼявляється цілий набір виразів, актуальних для опису однієї ситуації. Завдяки цій вправі дитина досить близько ознайомиться з такими особливими випадками. На екрані перед учнем міститься зображення такого вислову, а під ним – пара варіантів синонімічного словосполучення. Дитина має серед них обрати той, який є близьким за значенням до поданого при розбіжностях у складових елементах. Коли учень робить свій вибір, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії, підібравши синонімічний вираз до того, який буде там. Важливо, що біля кожного з варіантів є спеціальна кнопка-пояснення, натиснувши на яку дитина прочитає тлумачення цього сталого виразу, зрозумівши його значення. Тому виконання цього завдання досить легке, хоча бажано, аби дитина за допомогою цих кнопок перевіряла себе, а не виконувала завдання. Рухаючись з рівня на рівень, учень ознайомиться з багатством української мови через особливі колоритні сталі вирази, які до того ж ілюструються.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази; використовує загальновживані префікси/суфікси як ключ до значення слова.