Прикметники виступають як частини речення. Вони розширюють поле інформації, роблять повідомлення більш докладним і повним, приєднуючись до іменника, який описують тим чи іншим чином. Досі дитина працювала здебільшого з окремо взятими прикметниками, але тепер їй доведеться навчитись працювати з ними у контексті. На екрані перед учнем на кожному етапі вправи міститься зображення нового речення. Воно не надто велике – у ньому лише один прикметник, який описує іменник. Роль членів речення описує граматика, тож особливо поглиблюватись у цю тему дитині зарано – досить і того, щоб учень вмів розпізнавати прикметники з-поміж інших слів у реченні. Вже знаючи, яке значення мають ці слова, дитина керується трьома сторонами прикметників: лексичним (шукаючи слова, які описують якості та приналежність), граматичним (шукаючи слова, що мають притаманні прикметникам закінчення, наприклад «-ий» для прикметника чоловічого роду однини) та за допомогою правильно поставленого питання. У завданні, яке подається над реченням, міститься акцент саме на третьому способі, як на найбільш легкому. Учень по черзі задає питання, вказане у завданні, всім словам, які є в реченні. Те слово, для якого це питання доречне, і яке на нього відповідає, і є прикметником, котрий шукає дитина. Після того, як учень його знайде та виділить, почнеться наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії з новим реченням та іншим прикметником у ньому. Кожне речення супроводжується набором малюнків, які мають зробити вправу більш цікавою з візуальної точки зору.
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця визначає кількість слів у реченні з 1-4 слів, складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови.