За допомогою слів можна виразити різні сторони життя. Деякі слова називають предмети та явища, інші – описують їх. Є слова, що використовуються для позначення вже названих обʼєктів, а є такі, котрі використовуються для опису обставин виконання певних дій чи для того, щоб передати саму дію. Всі ці слова підрозділяються на частини мови згідно з тим, що вони значать. У ході виконання цього завдання дитина зосередиться на опрацюванні тих слів, котрі означають предмети. На екрані перед учнем міститься багатоскладова ілюстрація, на якій зображено персонажа-лучника (нового для кожного наступного етапу), біля якого є кілька стріл. Кожна така стріла підписана. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб обрати ту стрілу, яка підписана словом, що означає саме предмет, а не дію чи якість обʼєкта. Коли дитина зробить свій вибір, то має направити цю стрілу в яблучко, тобто в центр мішені. Зробивши такий постріл, учень проходить на наступний етап завдання, де треба буде серед інших варіантів знову знайти ту єдину стрілу, слово на якій означатиме предмет. Ця вправа знайомить дитину з диференціацією слів, на якій базується розділення самостійних частин мови. Для назви предметів використовуються іменники, хоча їхня роль дещо ширша. Але учню слід знати, що всі слова, за якими він полює, виконуючи це завдання, належать саме до цього виду.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.