Опис завдання
Вміння розрізняти різні службові частини мови приходить із практикою. Немає сенсу намагатися завчити те, до якої частини мови належить та чи інша мовна одиниця. Це вдасться запамʼятати без зусиль при опрацюванні речень із ними. В одному з попередніх завдань дитина й мала таку практику, адже там треба було відрізнити прийменники від сполучників у комбінаціях з іншими словами. Тепер же, коли дитина має досвід роботи з цими мовними одиницями, вона може відрізняти їх і без додаткових елементів, які б розкривали значення службових слів. Цим і займеться учень у процесі виконання даної вправи. На екрані перед дитиною міститься дві поки що порожні робочі зони. Вони відповідно підписані. До першої треба перенести сполучники, до другої — прийменники. Набір слів для розподілення міститься під цією робочою зоною. Слова надаються без контексту, без самостійних слів для розкриття ролі службових. Тому виконання завдання можливе двома способами. Дитина може самостійно підставити опрацьоване слово в ту чи іншу комбінацію мовних одиниць, зробивши це подумки. Це вимагає у від учня певних зусиль та творчого підходу. Крім того, школяр може скористатись памʼяттю. Сполучник «і» не може перейти в іншу частину мови, ставши прийменником. Тому й поза будь-яким контекстом він все рівно залишається сполучником, і дитина памʼятає про це, адже неодноразово стикалась із цим словом. Учень, поєднавши вміння підставляти службові слова до власних конструкцій із памʼяттю про них зуміє ефективно розприділити всі слова по групах. Коли школяр розсортує всі слова, які є в нього в наявності, то пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічну роботу з іншими прийменниками та сполучниками.
Пов'язані стандарти
