Додаток — другорядний член речення, який означає предмет та відповідає на питання непрямих відмінків іменника. Тому додаток — це майже завжди виключно іменник. Під час синтаксичного розбору речення додаток підкреслюється однією горизонтальною рискою, яка переривається. У процесі виконання цього завдання, яке відкриває низку вправ, присвячених словам, що грають цю синтаксичну роль, дитина тренуватиметься знаходити в реченнях додатки. На екрані перед учнем міститься зображення речення — іншого для кожного наступного етапу завдання. Речення подається в діалоговій хмаринці, яка належить персонажу, зображення якого подається поруч. Цей персонаж може бути повʼязаний із текстом речення, але головне, що він урізноманітнює візуальний ряд завдання. Дитина читає речення, визначаючи його граматичну основу, після чого знаходить слово, котре означає предмет, але не є підметом, бо відповідає на питання родового, давального, знахідного, орудного або місцевого відмінків. Під реченням міститься зображення умовного символу, який використовується для підкреслення додатків під час синтаксичного розбору. Школяр спочатку натискає на цей символ, після чого — на слово, яке визначає як додаток. Після цього дитина проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій з іншим реченням. Дитина навчиться знаходити додаток у будь-якому реченні, незалежно від його розташування, форми, а також інших тонкощів контексту. У майбутньому учень зможе визначати додаток ще й досить швидко та, головне, без помилок. А це дасть можливість краще структурувати знання про синтаксичні елементи речення.