Цей урок дещо повторює попередній за принципом вивчення граматики. Учень вже знає, які іменники мають лише категорію однини, а тому зорієнтуватися йому буде вже не так складно. Окрім розуміння того, що існують такі іменники, що вживаються виключно в однині, важливо знати, що деякі іменники все-таки можуть мати форму множини. Подібне може траплятися у таких випадках: власні назви вживаються для узагальнення ряду осіб, предметів, країн, міст (родовід Богуни); загальні назви передають узагальнення (всі лиха) або вказують на сукупність предметів (співали дуби); географічні назви вжиті в переносному значенні, у такому разі їх пишуть з малої літери (осягали еверести літератури) тощо.
Завдання, яке ставиться перед шестикласником у грі «Наукове шоу», полягає у тому, щоб допомогти аніматору провести дослід. Для цього потрібно буде вибрати на столі лише одну з трьох колб, на якій написаний іменник, що вживається виключно в однині, та натиснути на неї. У цьому випадку це буде назва справжнього хімічного елементу. Отже, окрім того, що учень ще раз навчиться знаходити іменники із формою однини, він дізнається про існування різноманітних хімічних елементів, що для шестикласника є справжньою знахідкою. Після того, як завдання буде виконане, школяру залишається тільки натиснути на кнопку «Готово» та перейти до нових дослідів.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.