Цей урок пропонує поринути дитині у казкову пору Нового року і відчути себе трохи чарівником, розкладаючи подарунки під ялинкою.
Але мета уроку — закріпити знання на практиці. Темою цього завдання є «Похідні та непохідні слова в українській мові». Непохідне — це слово, основа якого складається тільки з кореня, його значення є початковим, первинним (ліс, вода), а у похідного є не тільки корінь, а й префікс або суфікс (або обидва), таке слово походить від непохідного, тому саме так і називається (лісок, підводний).
Впродовж цього уроку дитина буде вчитися відрізняти похідні і непохідні слова на конкретних прикладах. Перед нею на екрані новорічна ялинка, з обох боків розташовані чотири подарункові коробки, на яких написані слова. Учень має покласти під ялинку подарунки тільки з похідними (або непохідними) словами. Які саме потрібно вибрати, вказано у завданні над ялинкою.
Отже, дитина уважно читає умову, потім розглядає і аналізує слова на коробках та перетягує потрібні подарунки під ялинку. Коли вона впевниться, що все зробила правильно, має натиснути на кнопку «Готово». Тоді зміниться завдання зверху і з’являться коробки з іншими словами.
Отже, під час виконання дитина навчиться на практиці відрізняти похідні слова від непохідних, систематизує свої знання з теми «Будова слова», адже для їх визначення потрібно проаналізувати структуру слова.
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.