Урок «Знаходимо перлину» познайомить учня зі п’ятьма основними способами словотвору і навчить застосовувати свої знання на практиці: знаходити слово, утворене потрібним способом.
У сучасній українській мові існує шість основних способів творення нових слів. У цьому уроці розглядається п’ять із них. Префіксальний (слова утворюються за допомогою префікса: ліс – праліс), суфіксальний (за допомогою суфікса: кобза – кобзар), суфіксально-префіксальний (за допомогою префікса і суфікса одночасно: рука – нарукавник), а також безафіксний (за допомогою відкидання суфіксів і закінчень: переходити – перехід) та складання основ (поєднання кількох основ у цілісне слово: ліс, смуга – лісосмуга).
На екрані перед дитиною частина морського дна. Учень має допомогти русалці знайти мушлю з перлиною. Над картиною міститься завдання, де вказано, слово, з яким способом творення, потрібно шукати на мушлі.
Дитина читає умову, аналізує слова на мушлях і натискає на потрібну. Вибір потрібно робити уважно, бо відповідь зараховується одразу після натискання.
Отже, переходячи від слайду до слайду, дитина засвоїть 5 основних способів творення нових слів, а також тренуватиме вміння зосередитись і розширить словниковий запас.
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.