Опис завдання
Цей урок поглибить вміння учня добирати літературні відповідники до діалектизмів.
Дiалектизми — це слова, що вживають мешканцi певної мiсцевостi, і які мають вiдповiдники в лiтературнiй мовi (вуйко — дядько) .
На екрані дитина бачить дошку, на якій у стовпчик розташовані три діалектні слова. Навпроти них у хаотичному порядку знаходяться їхні літературні відповідники. Учень має поміняти місцями слова праворуч таким чином, щоб навпроти кожного діалектного слова знаходився його загальновживаний синонім.
Отже, виконуючи це завдання, дитина навчиться співвідносити діалектизми з їхніми літературними відповідниками на практиці, збагатить свій словниковий запас і вдосконалить навички мовного аналізу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.
