Ця вправа продовжує тренувати дитину в розпізнаванні різних випадків написання складних слів. Складність цієї теми полягає в тому, що не досить просто проаналізувати морфемний склад. Важливо зрозуміти, як поєднані слова співвідносяться, чи є вони рівноцінними, чи можна між ними вставити сполучник тощо. Тому для того, щоби правильно писати такі слова, необхідно кожного разу згадувати відповідні правила. Цікаво, що слова можуть бути подібними, навіть мати однакові частини, але писатися по-різному, і ця вправа демонструє таке явище. Учень бачить перед собою кілька складних слів. Над ними — порожня робоча зона. У завданні міститься вказівка про те, які слова слід перемістити до робочої зони: ті, що пишуться разом, або ті, що пишуться через дефіс. Наприклад, слово «західноукраїнський» пишеться разом, тоді як «південно-західний» уже містить у собі дефіс, хоча в обох є спільний корінь.
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.