Українська кухня має давню історію і славиться своєю різноманітністю. Борщі і пампушки, паляниці, вареники і голубці, ковбаси, печеня і напої з фруктів та меду відомі далеко за межами України. Спробуйте згадати українські застілля, описані Гоголем у його «Вечорах на хуторі біля Диканьки». Вже із цього твору стає зрозуміло, що наш народ розуміється на їжі і вирізняється неабиякою гостинністю. Отож, обов’язком кожного українця є знання рецептів народних страв, щоб у подальшому передавати їх із покоління в покоління.
Розділ «Рідний край» передбачає активне зацікавлення дитини у вивченні культурної спадщини свого народу. У цій вправі ми познайомимо шестикласника із декількома найвідомішими рецептами української кухні. Завдання, яке стоїть перед школярем, пропонує з’єднати інгредієнти, що потрібні для приготування страви, із їхньою кількістю. Коли всі пропорції будуть правильними, учень може натиснути кнопку «Готово» та перевірити, чи вдасться йому приготувати смачні українські деруни.
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.