Ставимо займенники в правильну форму

Учень/учениця:
-    знає й розуміє значення займенника; 
-    знає морфологічні ознаки займенників;
-    знаходить займенники в тексті; 
-    відрізняє займенники від інших частин мови;
-    правильно визначає розряд займенників;
-    утворює неозначені й заперечні займенники; 
-    відмінює правильно займенники різних розрядів; 
-    пояснює правопис займенників правилами;
-    помічає й виправляє помилки в написанні та вживанні займенників;
-    використовує займенники для зв’язку речень у тексті; 
-    правильно поєднує займенники з прийменниками.

Учень/учениця:
-    знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
-    усвідомлює роль звертань, вставних слів  (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
-    розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
-    розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення; 
-    визначає головне й залежне слова у словосполученні; 
-    визначає головні  та другорядні члени речення;
-    знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
-    називає частини мови, якими вони виражені; 
-    будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
-    знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
-    знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
-    застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
-    складає план прослуханого або прочитаного тексту;
-    знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні  ознаки основних стилів мовлення;
-    розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю; 
-    розрізняє стилі  мовлення, визначає сферу використання;
-    помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.

Учень/учениця:
-    визначає головне; 
-    класифікує і групує вивчений матеріал; 
-    знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки; 
-    користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова); 
-    виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.

Учень/учениця:
-    аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
-    порівнює, узагальнює їх; 
-    виділяє головне з-поміж другорядного;
-    здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
-    систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
-    моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Учень/учениця:
-    уявляє словесно описані предмети та явища;
-    переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
-    помічає й формулює проблему в процесі навчання;
-    усвідомлює структуру предмета вивчення;
-    робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
-    помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
-    критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
-    виявляє готовність  і здатність творити добро словом і ділом.

Учень/учениця:
-    доречно використовує всі розряди займенників у реченнях і текстах;
-    влучно використовує зворотний займенник «себе»;
-    розпізнає та вміє виправляти недоречне вживання займенників;
-    доречно вживає особові займенники, змінює їх за відмінами відповідно до змісту речення;
-    розпізнає відхилення від доречного типу або стилю мовлення у власних та чужих письмових текстах, а також вміє виправляти їх.

Учень/учениця:
-    використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
-    правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
-    вміє змінювати структуру речення  згідно із мовленнєвою ситуацією;
-    дотримується в тексті єдиного стилю і типу.