Звичайне словосполучення є поєднанням двох та більше слів як на граматичному, так і на лексичному рівнях. Кожне слово залишається самостійною мовною одиницею. Фразеологізми ж утворюють цілісну мовну структуру з певним лексичним значенням. Вони сприймаються як нероздільні сталі мовні одиниці, сенс яких відрізняється від поєднання простої комбінації лексичних значень двох самостійних слів у словосполученнях. У цій вправі дитина переконається в цьому, вибираючи в наборі слів ті, які можна використати для створення фразеологізму. На екрані перед учнем міститься зображення робочої зони, поки що порожньої, але підготовленої для певної кількості слів у крилатій фразі. Школяр грає роль учня чарівника, який має з-поміж кількох звичайних слів, наведених під робочою зоною, знайти ті, що можуть, поєднавшись у правильному порядку, утворити фразеологізм. Такі слова змінюють первинне значення та набувають нового, утворивши крилату фразу. Решта слів теж здатні поєднатися, але результатом буде звичайне словосполучення. Завдяки цій вправі дитина краще розуміє різницю між фразеологізмами та словосполученнями.
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.