Опис завдання
Цей урок актуалізує знання учня з теми «Правопис та вживання префіксів». Дитина має пригадати ті префікси, які найчастіше використовуються в українській мові і їхнє правильне написання.
Учень вже знає, що префікс роз- в українській мові завжди пишеться з літерою «з», при- означає наближення, приєднання чи частковість дій, а пре- – найвищий ступінь ознаки. Префікс с- пишеться перед к, п, т, ф, х, а у всіх інших випадках пишеться з-.
На екрані перед учнем знаходиться інтерактивна дошка з трьома словами. У всіх словах не вистачає літери, яка є або префіксом, або частиною префікса. Дитина має допомогти доповідачам-персонажам відгадати літеру, спільну для всіх трьох слів, і вписати її у спеціальну хмарку-репліку над доповідачем праворуч. Далі учень натискає кнопку «Готово» і переходить до нових слів.
Виконавши цей урок, дитина систематизує свої знання щодо правопису префіксів в українській мові, відпрацює на практиці правильне їх написання і вдосконалить навички аналізу мовних явищ.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.
