Опис завдання
Цей урок навчить дитину узагальнювати знання з теми «Словотвір» і відновлювати словотвірний ланцюжок.
Словотвірний ланцюжок — це спільнокореневі слова, розташовані послідовно з урахуванням приєднання суфіксів і префіксів (наприклад, вода — водний — підводний: спочатку до кореня приєднався суфікс -н-, а вже потім суфікс під-).На екрані перед дитиною знаходяться декілька слів, між якими розташовані стрілки. Учень має поміняти місцями слова таким чином, щоб у напрямку руху стрілок відновився словотвірний ланцюжок. Останнє, четверте слово, в ланцюжку є нерухомим, бо це і є кінцевий результат зміни слів.
Урок має ігрове оформлення. Учень не просто відновлює словотвірний ланцюжок, а допомагає персонажу дістатися то потрібного предмета чи об’єкта.
Отже, виконуючи завдання цього уроку, дитина вдосконалює свої навички визначати способи творення слів, аналізувати мовні явища і відновлювати словотвірні ланцюжки на практиці.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
