Є кілька способів передачі слів іншого мовця в тексті автора. Можна скористатися прямою мовою, у якій слова іншого мовця наводяться без змін зі збереженням граматичної структури його фраз. Також використовується непряма мова, де автор речення змінює слова іншого мовця й наводить їх у зміненій формі як частину своєї граматичної структури. А також є діалог як спосіб передачі розмови. Для того, аби не плутатися між цими поняттями, необхідно запам’ятати визначення кожного з них, адже на теоретичній базі будується вся практика. На екрані перед дитиною зображується розгорнута книга, на різних сторінках якої містяться різні форми передачі чужого мовлення в словах автора. Під книгою є визначення, і завдання полягає в тому, аби перенести ці визначення до відповідних сторінок книги, зміст яких ці терміни й відображають. Наприклад, якщо на одній сторінці є речення, що містить двокрапку після слів автора й лапки, у яких без змін подаються слова іншої людини, то дитина розуміє, що це пряма мова, і переносить туди відповідний термін. Усі вирази подаються в правильному й завершеному вигляді, що дозволяє ефективно пов’язати приклади й поняття.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.