Стилі мовлення властиві не лише певним ситуаціям, а й різним людям. Наприклад, є ті, хто використовує багато розмовної лексики, а є ті, хто навіть у повсякденному спілкуванні застосовують художні звороти та метафори, або ж ті, хто завдяки професії часто спілкується науковими термінами. У процесі виконання цього завдання дитина навчиться вирізняти мовлення таких персонажів, що буде корисним і в повсякденному житті. Перед учнем міститься текст, у якому надається діалог двох співрозмовників. У завданні, формулювання якого міститься над текстом, вказується, який стиль потрібно знайти. Дитина аналізує текст та вибирає того персонажа, який говорит зазначеним у завданні стилем. Критерій відбору — особлива лексика. Під текстом є малюнок, що зображує описану ситуацію та всіх дійових персонажів, тож дитина має виділити не репліки в тексті, а того героя, якому вони належать, що робить малюнок не просто декорацією, а частиною механіки вправи. Виконання цього завдання дозволить дитині краще розбиратися в стилях мовлення для власного користування ними.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.