Опис завдання
Цей урок тренуватиме вміння учня підбирати правильне відмінкове закінчення до іменників ІІІ та ІV відміни. До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням (паморозь, любов), а також іменник «мати», до четвертої відміни — середнього роду, що в н.в. однини мають закінчення -а(-я) і при відмінюванні утворюють суфікси -ат-, -ят-, -ен-: (ведмежа — ведмежати).
В орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни кінцевий приголосний основи (крім р, щ) подвоюється, якщо стоїть після голосного (міць — міццю). У кличному відмінку іменники цієї відміни мають закінчення -е (любове). В основах деяких іменників ІІІ відміни при відмінюванні голосні звуки [о], [е] чергуються з [і] (річ — речі).
На екрані дитина бачить планшет з реченням. У ньому в одному із слів бракує закінчення. Варіанти відповіді знаходяться одразу під реченням, в нижній частині планшета. Учень має натиснути на влучне закінчення, і воно з’явиться в кінці потрібного слова.
Під час виконання цього завдання учень вдосконалить вміння правильно вживати відмінкові закінчення іменників на конкретних прикладах, що сприятиме грамотному мовленню в повсякденному спілкуванні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
