Цей урок актуалізує знання дитини з теми «Написанні складних прикметників» в цікавій ігровій формі.
Складні прикметники пишемо разом, якщо вони утворенi вiд залежних мiж собою слiв, тобто мiж ними вставити сполучник i не можна (правобережний — правий берег). Прикметники, першою частиною яких є багато-, мало-, старо-, ново-, давньо-, верхньо-, нижньо- (давньоукраїнський). Також пишемо разом прикметники, у яких першою частиною є записане словом число (сорокарiчний).
Через дефiс пишемо прикметники, утворенi вiд незалежних мiж собою слiв, тобто мiж ними можна вставити сполучник i (турецько-український — турецький i український). Також через дефіс пишуться назви вiдтiнкiв смаку, кольору та поєднання кольорів, назви промiжних частин свiту (синьо-зелений). Винятки: золотогарячий, червоногарячий, жовтогарячий. Прикметники з першою частиною воєнно-, вiйськово- також пишемо через дефіс (воєнно-промисловий). Винятки: вiйськовозобов’язаний, вiйськовополонений, тому що цi прикметники стали iменниками.
Перед учнем на екрані розташована яскрава ілюстрація, на якій знаходяться два прикметника, але написані вони через скісну риску. Дитина має визначити, як їх правильно написати (разом, окремо чи через дефіс), і натиснути на потрібний варіант відповіді під ілюстрацією.
Отже, виконуючи це завдання, дитина тренуватиметься правильно писати складні прикметники, навчиться співвідносити теорію з практикою, збагатить словниковий запас.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль;
- пояснює написання прикметників відповідними правилами;
- знаходить прикметники в реченні;
- визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль прикметника в реченні;
- відмінює прикметники твердої й м’якої груп;
- утворює правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників;
- утворює якісні, відносні й присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору;
- правильно записує прикметники з вивченими орфограмами;
- помічає та виправляє помилки у вживанні прикметників.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.