Цей урок присвячений розумінню суті поняття «речення». Виконуючи завдання, дитина на практиці буде вчитися відрізняти речення від словосполучень і сполучень слів. Речення — це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну та смислову завершеність і служить для спілкування. Реченням не є словосполучення (холодна осінь), а також незалежні одне від одного слова із сполучником між ними (пшениця і ячмінь).
Перед дитиною на екрані знаходиться класна дошка, на якій учні написали три речення. Але одне з них таким не є. Учень має знайти таке сполучення слів і натиснути на нього.
Отже, виконуючи завдання уроку «Вибираємо незакінчені речення», дитина навчиться відрізняти речення від інших синтаксичних одиниць, розширить словниковий запас, пригадає також тему «Словосполучення».
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.