Певне значення прийменник набуває лише у спілці з іншою, самостійною частиною мови. Це завдання присвячене прийменниково-іменниковим конструкціям у реченні. Вони можуть мати різне синтаксичне значення, для визначення якого необхідно зрозуміти роль сполуки у поєднанні з підметом і присудком. Якщо, скажімо, вона описує місце дії, то є обставиною, а якщо описує предмет – додатком тощо.