Дитина вже знає, що слово можна використовувати у переносному значені, тобто фігурально – для більшої образності, метафоричності мови. Таким чином, одне слово вже може мати два умовних значення. Однак, є досить багато слів, які дійсно є багатозначними, тобто, і в прямому значенні вони можуть мати кілька лексичних значень, незалежних одне від одного. Здебільшого багатозначність є результатом відокремлення смислового поля слова від первинної його форми. Наприклад, слово «земля» є синонімом слова ґрунт, і в той самий час вже як власна назва це слово є іменем нашої планети. Очевидно, що наш світ людство назвало таким словом саме тому, що живемо ми на землі, вона нас годує. Відповідно між назвою поверхні планети і безпосередньо її іменем є смисловий звʼязок – і при цьому це різні слова, адже вони мають різне лексичне значення. Наявністю цього звʼязку багатозначні слова й відрізняються від омонімів, які при однаковому звучанні й написанні зовсім різні за значенням і ніяк не повʼязані, принаймні наразі.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з багатозначними словами. На екрані перед учнем міститься зображення каркасу слова – нового для кожного наступного етапу вправи. Кожна клітинка призначена для окремої літери. Кількість клітинок є підказкою для учня. Поряд з каркасом слова знаходиться два синоніма. Обидва вони стосуються різних слів, однак, ці слова мають одну форму – ту, яку треба вписати в каркас. Наприклад, поряд з каркасом містяться слова «планета» та «ґрунт». Між ними звʼязку нема, однак, «Земля» є синонімом для обох слів саме завдяки своїй багатозначності. Коли дитина відгадує потрібне слово та вписує його у клітинки, то проходить на наступний етап завдання.
Учень/учениця розрізняє іменники, прикметники, дієслова в прямому і переносному значеннях; виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми; добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів; пояснює фразеологізми.
Учень/учениця розрізняє відтінки значень серед пов'язаних слів.