Опис завдання
Те, наскільки певна морфема впливає на загальне лексичне значення слова, є питанням ситуативним. Інколи певний префікс залишається єдиним можливим для того чи іншого слова, і уявити цей же корінь та цю ж основу з іншим просто не вийде – такого слова нема. Однак, інколи зміна префіксу не лише можлива, а й призводить до цікавих наслідків. Скажімо, різні префікси у деяких випадках, приєднуючись до однієї й тієї ж самої основи, можуть утворити пару антонімів.
У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з такими випадками на прикладі слів з префіксами «роз-» та «без-». На екрані перед учнем міститься антонімічна пара слів. Школяр вже знайомий з явищем антонімії: це випадки, коли лексичне значення слів є протилежним. Якщо синоніми, тобто слова з подібним значенням, утворюють цілі ряди, де може бути по три-чотири слова (або й більше), то антоніми утворюють лише пари, оскільки не просто далекими, а саме діаметрально протилежними у мові можуть бути лише два слова. Отже, одне із слів у парі вже відоме та наявне у повній своїй формі з усіма морфемами. Інше є неповним – у ньому бракує як раз префіксу. Завдання полягає у тому, щоб, проаналізувавши слово-антонім, вибрати, який саме префікс вписати у порожні клітинки (по одній літері на клітинку), аби утворити слово з протилежним значенням. Варіантів небагато, тільки два: «роз-» та «без-». Коли учень, подумки підібравши правильний варіант, вписує його у слово, то проходить на наступний етап завдання.
Завдяки цій вправі дитина краще розуміє значення тих префіксів, з якими працює, а також вчиться використовувати морфемний склад слова для утворення антонімії, що є корисним вмінням, адже означає більш вільне володіння мовними інструментами в цілому.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.
Учень/учениця визначає нюанси значень слів.
