Префікси можуть відігравати різну роль в залежності від контексту, конкретної морфеми та кореня, до якого вони приєднуються. Зокрема, є префікси, які здатні, приєднавшись до того чи іншого кореня, утворити слово, котре може замінити собою ціле словосполучення. Наприклад «той, що не видає звуків» можна описати одним словом – «беззвучний», де префікс «без-» як раз і грає роль того самого додатка до кореня, який розгортає початкове лексичне значення і надає слову більшої глибини.
У ході виконання цього завдання дитина переконається у багатстві значень префіксів. На екрані перед учнем міститься зображення малюнку. Під ним, або ж у ньому (в якості, скажімо, фрази одного з персонажів) – словосполучення або й ціла фраза, яка описує деталізовану ілюстрацію. Цю фразу цілком можна замінити одним словом – головне лише підібрати його. Варіанти містяться під малюнком. Кожен з них є словом, чий префікс доповнює лексичне значення даної мовної одиниці і робить його здатним замінити собою фразу. Однак, за контекстом лише один з варіантів підходить, і учневі залишається вибрати його та перемістити до малюнка на порожню ділянку. Коли це зроблено, то починається наступний етап завдання.
Завдяки цій вправі учень вчиться більш майстерно використовувати слова, які, маючи в своєму складі «роз-», «без-», «пере-» та інші префікси, використовуються для надання мовленню більшої лаконічності. Це не лише дає можливість краще зрозуміти префікси, а покращує комунікативні навички дитини, тож ця вправа корисна як з академічної точки зору, так і з суто практичної.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.
Учень/учениця добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.