У мовленні прикметники відіграють досить значну змістовну роль. Вони не просто приєднуються до іменника, не просто допомагають описати різні сторони описуваного предмета. Без прикметників змістовне спілкування неможливе, адже вони відіграються важливу роль в описанні всіх явищ та обʼєктів, про які може йтись. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати речення правильними контекстуальними прикметниками, що робить зміст фрази більш повним та зрозумілим.
На екрані перед учнем міститься зображення такого речення – нового для кожного наступного етапу завдання. У ньому бракує прикметників. Школяр спочатку читає речення без них і розуміє, наскільки воно є неповним, наскільки важливими є в дійсності прикметники, які не просто доповнюють речення, а й роблять його більш цілісним. Під реченням знаходиться кілька варіантів цих прикметників. Всі вони мають правильні граматичні форми і відрізняються лише лексично. Учень має вибрати на кожне порожнє місце той прикметник, який дійсно правильно описує той чи інший іменник, тобто той обʼєкт, який цим іменником називається. Коли школяр переміщує у порожнини правильні прикметники, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншим реченням. При цьому різноманіття речень, які супроводжуються ілюстраціями, і привертає увагу дитини до виконання вправи. Крім того, що ця вправа демонструє важливість прикметників, вона також допомагає краще зрозуміти лексичний звʼязок, який встановлюється між словами в реченні, зокрема, як саме прикметники описують різні предмети.
Учень/учениця має уявлення про прикметник як частину мови; впізнає прикметники в реченні і тексті; будує сполучення прикметників з іменниками; встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; змінює прикметники за родами; визначає рід прикметників за закінченням, поставленим питанням; за родом іменників, з якими вони зв’язані; змінює прикметники за числами, вводить їх у речення.