Доповнюємо речення прикметником у певному відмінку

    Знання відмінкових форм прикметників є важливою інформацією й суто для академічних цілей – тобто для кращого знання цієї частини мови. Однак, головним є саме практичне використання. Відмінки прикметників потрібні для того, щоб слова, які належать до цієї частини мови, можна було використовувати в різних випадках та контексті.

    На екрані перед учнем міститься зображення малюнка. Він є досить деталізованим та багатоелементним і використовується для привернення уваги. Малюнок супроводжує речення, яке ніби підписує його. Речення описує те, що на ілюстрації зображено, при чому досить важливими елементами у ньому мають бути прикметники. Вони спочатку є пропущеними – на їхньому місці знаходяться порожні ділянки в тексті. Важливо, що у реченні пропущено не один прикметник, а кілька, мінімум два. Під ним є кілька варіантів для кожного. Всі вони відрізняються за відмінками. Учень уважно вивчає контекст, знаходить іменники, які потрібні прикметники мають описувати. Спочатку школяр визначає відмінки цих іменників, після чого згадує, на які питання відповідають прикметники, що мають аналогічний відмінок. Далі залишається лише знайти прикметники, які відповідають на ці питання серед варіантів під ілюстрацією. Коли учень переміщує слова на свої місця у фразі, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншим реченням та новими прикметниками.

    Підказкою для учня може бути те, що один з пропущених прикметників є першим словом в реченні, тож його варіанти пишуться з великої літери. Завдяки цьому варіанти, зображені під реченням, не змішуються у одну велику купу, і зрозуміло, які з них на яке з порожніх місць претендує.