У ході виконання даного завдання дитина буде самостійно дописувати порівняння. Учень вже знає, що представляють собою такі конструкції, для чого використовуються та як. На цей раз школяр матиме значно більше самостійності в опрацюванні даної теми.
На екрані перед учнем міститься зображення словосполучення, в якому має бути порівняння. Спеціальне службове слово вже є в наявності, тож увага буде зосереджена на іншому – на підборі слова, з яким порівнюють обʼєкт обговорення. В якості підказки виступають картинки: є зображення того, кого треба порівняти. У словосполученні описується, чому це порівняння стає актуальним. Наприклад, намальовано хлопчика, який почервонів. З чим його можна порівняти? З іншого боку від словосполучення знаходиться зображення предмета, з яким і відбувається порівняння, тобто часткове ототожнення обʼєкта обговорення – з раком, який стає червоним, коли його зварять. Учень вписує у каркас слова потрібні літери, доповнюючи вираз та завершуючи порівняльну конструкцію. Після цього школяр проходить на наступний етап вправи, де треба виконати аналогічні дії, але вираз буде іншим, як і ситуація.
У вправі надаються досить розповсюджені порівняння, які є звичними для мовлення, однак, це завдання разом з тим стимулює творчу уяву дитини, тож в майбутньому їй буде простіше використовувати порівняння при побутовому спілкуванні. При цьому малюнок відіграє досить важливу роль, а тому зображення завжди якісні та мають акцент на емоційному настрої.
Учень/учениця розуміє значення мови в житті людей; знає основні ознаки культури мовлення; володіє словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується.
Учень/учениця добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.