Ця вправа має сильний акцент на ігровому аспекті, однак у ході її виконання школяр буде велику увагу приділяти особливостям словосполучень. На екрані на кожному етапі міститься зображення нового наполовину готового словосполучення. «Наполовину» – тому що одне зі слів представляє собою лише хаотичний набір літер, які заплутані настільки, що первинне слово просто не вгадується. У формулюванні завдання, яке вказується над словосполученням, названо, яке слово треба відновити – залежне чи головне. Взагалі, учень й так бачить, яке слово необхідно опрацювати, але завдяки завданню також і дізнається про роль цього слова у конструкції. За допомогою малюнків, які супроводжують словосполучення, та граматичних категорій іншого слова школяр розуміє, як має виглядати слово, котре слід опрацювати. Наприклад, якщо додаткове слово «солодкий», то головне має мати форми чоловічого роду однини та називного відмінку. Також учень має здогадатись, що слово, котре треба опрацювати, називає щось смачненьке.
Отже, щоб відновити слово, треба поставити літери у ньому в правильний порядок. Коли учень це зробить, то відновить не лише його самого, а й ціле словосполучення. Після цього школяр пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, але словосполучення буде вже інше. Завдяки цьому завданню учень навчиться краще орієнтуватись як в лексичному, так і в граматичному звʼязку між словами, навчиться більш вільно з ними працювати, отримає досвід практичної роботи по утворенню словосполучень.
Учень/учениця утворює непоширене словосполучення; виділяє головне слово у словосполученні; ставить питання від головного до залежного слова у словосполученні.
Учень/учениця виділяє у предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй.