Опис завдання
Звуки української мови можуть бути голосними або приголосними. При цьому ці дві великі групи звуків мають і внутрішню диференціацію, з якою частково познайомиться дитина у ході виконання цього завдання. У приголосних звуках по-різному співвідносяться частинки голосу й шуму. Ті, де більше голосу, називаються дзвінкими, а ті, де його майже нема – глухими. При цьому дзвінкі та глухі звуки української мови досить часто утворюють специфічні пари за звучанням.
Виконуючи це завдання, дитина дізнається, про які пари йде мова, а також те, як приголосні групуються за принципом дзвінкості та глухості. На екрані зображено незавершений пазл – новий для кожного наступного етапу завдання. Зазвичай пазл є розділеним на частинки зображенням, а цей представляє пари літер. До кожної глухої приєднується дзвінка і навпаки. Однак, пазл є неповним – у ньому бракує як мінімум одної частинки. Вона водночас має підходити за формою до загальної картини, і при цьому становити пару за дзвінкістю чи глухістю до самотнього приголосного. Варіанти частинок пазлу з різними приголосними знаходяться під малюнком. Дитина по черзі приставляє їх на порожнє місце, аналізуючи утворену пару звуків. Наприклад, якщо звук «Б» є дзвінким, то його глухою парою є звук «П», який твориться таким же чином, але при вимові голос не використовується. А те, що частинки пазлу мають підходити ще й візуально, є не лише ігровим елементом, а й підказкою. Коли школяр вставить на своє місце пропущену частинку пазлу, то перейде на новий етап завдання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.
