Ця вправа входить до комплексу завдань, які присвячені вивченню текстів. Тож школяр вже має певний досвід роботи з ними. Кожного разу текст мав заголовок, однак, до цього моменту учень мало звертав на нього увагу. Тепер же фокус зміщується саме на заголовок, який є назвою тексту.
На екрані перед учнем міститься зображення нового тексту для кожного етапу вправи. Він уважно його читає. Учень аналізує тему тексту, визначає, якщо потрібно, головну думку. Кожен текст супроводжується малюнками, які привертають увагу, хоча все ж більший обʼєкм робочої зони було віддано тексту. Школяр вивчає тему та з-поміж варіантів, що знаходяться під ним, вибирає той, який підходить на роль заголовка. Це слово має узагальнювати те, про що йдеться в тексті та бути його стислою назвою. Хоча тут заголовок підбирається після вивчення тексту, коли він вже буде на своєму місці, читач починатиме знайомство з текстом саме із заголовка, тож той мусить правильно передавати тему. Досить часто слово, що підходить на роль заголовку, вже є в першому реченні тексту. Коли учень робить свій вибір, то текст отримує заголовок, і має змогу переконатись у тому, наскільки це слово пасує йому.
Поступово, рухаючись від етапу до етапу, учень здобуває все більше й більше досвіду у підборі заголовків. В майбутньому школяр навчиться робити це без жодних варіантів, просто визначаючи тему та використовуючи власну фантазію для того, щоб оформити її в слова образно та влучно. Адже заголовок не лише визначає те, про що йдеться в тексті, а й передає ставлення до цього, тобто він є повʼязаним як з темою, так і з ідеєю.
Учень/учениця розуміє значення мови в житті людей; знає основні ознаки культури мовлення; володіє словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується.
Учень/учениця читає вголос доступні тексти цілими словами.
Учень/учениця виділяє у предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй.
Учень/учениця розуміє відмінності між мовою і мовленням.