Іменники вкрай різноманітні, адже вони використовуються саме для називання предметів, явищ, істот, обʼєктів спостереження – загалом, того, що оточує людину. Також іменниками є назва відчуттів, емоцій, всього, що відповідає на питання «хто?» та «що?». Саме тому внутрішня диференціація іменників вельми різноманітна. Крім власних і загальних назв варто виділити ще й інший принцип розподілення слів, які входять до цієї частини мови. Йде мова про слова, які називають істот та неістот. Істоти – це те, що входить до складу живої природи, тоді як неістоти – це те, що не є живим на момент мовлення. Варто зазначити, що різниця між живим та неживим є питанням складним навіть з точки зору сучасної біології, але у мові традиційно рослини, хоча вони і є живими створіннями, відносяться до неістот – внаслідок мовної традиції. Зовнішньо за правилами написання їх ніяк одне від одного не відрізнити. Єдиний спосіб це зробити – поставити правильне питання. Іменники, які називають неістот, відповідають на питання «що?», а іменники, які називають живі обʼєкти, відповідають на питання «хто?». Істоти та не істоти не варто плутати з власними та загальними назвами, адже назва міста пишеться з великої літери, однак воно не є живою істотою у звичному розумінні цього слова. Завдяки цій вправі дитина дізнається, як розрізняти істот від неістот та відточить свої навички в цьому на практиці.
На екрані перед учнем на кожному етапі завдання міститься зображення групи слів, які розміщені у стовпчик. По бокам від них – дві робочі зони. В одну слід перенести всі назви істот, в іншу – всі назви неістот. Школяп аналізує кожне слово по черзі, ставлячи йому відповідне питання. Розподіливши всі слова, дитина проходить на наступний рівень до нової групи іменників.
Учень/учениця має уявлення про іменник як частину мови; впізнає в реченні/тексті і добирає іменники; будує сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники; розрізняє іменники-назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; розрізняє власні і загальні іменники; вживає в письмових текстах власні іменники з великої літери.