Ця вправа, як і попередня, присвячена тренуванню вміння дитини рахувати звуки та букви, що входять до складу слова, однак за механікою виконання ці завдання істотно відрізняються між собою. Вивчення певної теми, особливо якщо вона є сама по собі досить непростою для сприйняття вимагає закріплення через різні завдання.
Цього разу на екрані перед учнем на кожному етапі буде знаходитись зображення чогось смачненького. Ілюстрація якісна, деталізована та яскрава. Вона підписана словом, яке називає те, що зображено. Учень має прочитати слово та вписати у відповідні клітинки кількість букв та кількість звуків. Число букв підрахувати досить просто, адже кожна літера – окремий символ. Число ж звуків учень має визначити на слух.
Ця вправа вимагає більшої самостійності, ніж попередня. Учень звикає до відмінності у числі звуків та літер у різних словах. Наприклад, школяр частіше стикався з йотованими голосними, які в залежності від позиції можуть позначати або один звук, або два (це «й» та певний голосний). Такими буквами є «ї», «є», «ю» та «я». З іншого боку комбінації букв «дз» та «дж» означають тільки один звук. Також варто, аби дитина запамʼятала: в українській мові є лише буква «щ», але нема відповідного звуку, який є в російській фонетиці. Натомість ця літера завжди означає комбінацію твердих шиплячих «шч», які вимовляються окремо.
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.