Коли дитина вчиться працювати з текстом, то завжди одним із перших кроків є тренування вміння писати до тексту план. Справа в тому, що здебільшого тексти є досить великими. Вони дійсно обʼєднані однією темою та головною думкою, однак, у одному тексті може бути велика кількість дійових осіб, описуватись різноманітні події тощо. Саме тому план є таким корисним: він дає змогу лаконічно виділити основне, зрозуміти, які різні частини тексту звʼязуються між собою та як співвідносяться за розміром, роллю, темою. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з планом до тексту.
На екрані перед учнем міститься зображення нового тексту для кожного етапу. Він є досить обʼємним, а тому й вельми цікавим – у ньому розповідається про історію, де діють різні персонажів. У цій історії можуть відбуватись пригоди, або ж акцент робиться на роздумі цих героїв. Так чи інакше, кожна така оповідка буде цікавою для школяра. Поряд з текстом є план до нього. Він є правильним, однак, його пункти не співвідносяться з текстом хронологічно: перший пункт описує героя, який згадується в другому чи третьому абзаці тощо. Завдання полягає у тому, щоб поміняти порядок пунктів плану таким чином, аби вони відповідали послідовності розвитку тексту. Якщо той починається з опису лісу, то перший пункт має позначати саме його, а не, скажімо, роздуми автора про пори року в лісі.
Коли школяр правильно визначить послідовність пунктів плану, то завдяки цьому і відновить звʼязок між ним та текстом. Після цього учень пройде далі, на наступний етап завдання, до іншого плану та нового тексту. Кожен супроводжуватиметься малюнками, які відграють роль додаткового засобу урізноманітнення візуального ряду.
Учень/учениця розуміє значення мови в житті людей; знає основні ознаки культури мовлення; володіє словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується.
Учень/учениця вміє працювати з планом прочитаного тексту; пояснює зв’язок між абзацами та планом тексту.
Учень/учениця читає вголос доступні тексти цілими словами.
Учень/учениця розуміє відмінності між мовою і мовленням.