Вказуємо на частину тексту, якої не вистачає

    Тексти можуть бути як маленькими, буквально на два-три речення, так і дійсно великими, які ледь поміщаються на десятках чи сотнях сторінках. Однак, текст – це завжди повідомлення. У ньому або відбувається викладення інформації, або міститься опис, або ж втілюються роздуми автора. І яким би не був обсяг тексту, він завжди має зачин, де вказується тема, основну частину, де вона знаходить свій розвиток, та кінцівку, яка підсумовує текст й дає можливість проаналізувати його ідею. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься аналізувати текст та визначати, якої з цих трьох часин йому бракує.

    На екрані перед учнем міститься зображення тексту – нового для кожного наступного етапу вправи. У тексті є заголовок, а от інші важливі його елементи можуть бути відсутні. На кожному етапі бракує одного з трьох: або зачину, або основної частини, або ж кінцівки. Учень аналізує текст. Він розуміє, чого саме йому бракує за допомогою звʼязку між словами та реченнями. Наприклад, якщо в першому ж реченні замість іменника, який називає обʼєкт, котрий виконує дію, використовується займенник, зрозуміло, що тексту бракує початку, тобто зачину, де б цей обʼєкт прямо називався. Якщо ж після такого зачину відразу дається висновок по інформації, якої в тексті просто не було, значить, пропущеною є основна частина. Нарешті, якщо після опису явища або викладення роздумів текст обривається і залишається відчуття незавершеності через відсутність висновків та узагальнення – відсутньою є кінцівка.

    Під текстом є три варіанти – кожен є назвою одного з пунктів плану тексту. Учень має вибрати не частину тексту, а назву того, що було в ньому пропущено. Роль даної вправи полягає у тому, щоб школяр краще розумів важливість кожної частини тексту.