Ця вправа продовжує тренувати учня працювати з планом до тексту. Він вже знає, як складається план, як його використовувати, щоб ефективніше працювати з текстом, а також, які пункти, власне, в ньому мають бути. Однак, працювати з тим чи іншим обʼєктом простіше та ефективніше тоді, коли маєш перед очима не лише зразок «як треба», а й приклад того, «як не має бути». Цього разу планом до тексту має один зайвий пункт, тобто цей план можна назвати не зовсім коректним та правильним.
На екрані перед учнем міститься зображення нового для кожного етапу тексту. Він є не надто великим, однак, все ж містить більше трьох-чотирьох речень, а якщо й стільки, то всі вони поширені другорядними членами. Кожен текст представляє собою цікаву замітку про оточуючий світ, яка містить факти про країни, живу природу або ж просто розповідає коротку, але захоплюючу історію. Поряд – план тексту. У ньому є один зайвий пункт, тобто такий, де вказано щось, чого в тексті не було. Дитина спочатку уважно читає текст, потім – аналізує план. Учень знаходиться співвідношення між тексом і кожним його пунктом, після чого виявляє, який з них є зайвим. Коли школяр вибирає його, то проходить до наступного рівня, де буде інший план, інший текст, але в плані неодмінно буде помилка.
При цьому приємним є й візуальне оформлення завдання: текст розміщується на одній сторінці зображеної книги, а на іншій – план. Біля книги – малюнок, на якому зображено те, про що йдеться у тексті. Здебільшого йде мова про образи героїв, тож вправа отримує додаткове посилення інтерактивного пласту, що робить її більш цікавою.
Учень/учениця розуміє значення мови в житті людей; знає основні ознаки культури мовлення; володіє словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується.
Учень/учениця вміє працювати з планом прочитаного тексту; пояснює зв’язок між абзацами та планом тексту.
Учень/учениця читає вголос доступні тексти цілими словами.
Учень/учениця розуміє відмінності між мовою і мовленням.