Ця вправа продовжує низку завдань, які присвячені вивченню префіксів. Цього разу акцент робитиметься не стільки на них, скільки на відповідності візуального ряду словесному описанню малюнка.
На кожному етапі завдання дитина бачить перед собою ілюстрацію. Малюнок деталізований, яскравий та досить багатоелементний, аби описати певну ситуацію. Під малюнком міститься словосполучення, яке його описує. У ньому бракує одного із слів. Варіанти містяться під ілюстрацією, і всі вони є словами, котрі містять префікси. Дитина ж має вибрати той варіант, який за смислом підходить до ілюстрації. Таким чином, саме лексичне значення слів є центром уваги дитини. Префікси учень вивчає як би в другу чергу, але неодмінно звертає увагу на наявність слів, де префікс було вжито неправильно. Звісно, такі слова не можуть бути правильними варіантами, з ними ніяк взаємодіяти не доведеться. Проте школяр запамʼятає ці варіанти слів, і в майбутньому він не буде допускати аналогічних помилок. Зміна фокусу на вгадування влучного слова грає важливу роль. По-перше, завдання більше схоже на гру, ніж на вправу, тож учень під час його виконання буде відпочивати; крім того, тренується вміння дитини впізнавати правильні й неправильні префікси рефлекторно, не намагаючись особливо зосередитись на цій темі. Це важливо для того, щоб в майбутньому дитина не була змушена задумуватись на вибором морфеми для кожного слова і писала правильно з легкістю.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.
Учень/учениця добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.