Опис завдання
Відмінки – досить цікава та не така вже й проста для вивчення граматична категорія іменників. Відмінків в українській мові сім (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний), і відповідно при їх зміні відбувається і відповідна зміна форми іменника, що виражається у закінченні. Попереднє завдання було присвячено закріпленню в памʼяті теоретичної бази, яка стосувалась відмінків, а точніше – питань, на які відповідає кожен з них. А це завдання вже присвячене практиці відмінювання, тобто зміні конкретних іменників за відмінками.
На екрані перед учнем міститься зображення таблиці. У ній на кожному етапі буде знаходитись інше слово, але завжди – іменник. У таблиці надані деякі відмінки, але не всі. З новим етапом зміниться і набір відмінків, які необхідно опрацювати. Отже, у таблиці назва відмінка, що надається у традиційній формі скорочень, наприклад, називний відмінок називається «Н.в.» тощо. Коло кожної назви відмінка – іменник. Слово одне й де саме, а на місці закінчення знаходиться порожня клітинка, куди слід вписати відповідну морфему. Поряд з назвою відмінка знаходиться активна кнопка зі знаком запитання. Коли учень на неї натискає, то бачить питання, на яке має відповідати іменник у формі цього відмінка. Однак, користуватись цією підказкою слід лише в крайньому випадку. Школяр надає таку форму іменнику, аби він відповідав на питання свого відмінка. В цьому і є суть процесу зміни іменників за відмінками. Коли дитина введе правильні закінчення у всі порожні клітинки, то пройде на новий етап завдання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця ставить питання до іменників, що належать до різних родів; визначає рід іменників, ставить питання і відносить іменник до одного з родів; змінює іменники за числами; визначає число іменників; знає назви відмінків і відмінкові питання; має уявлення про відмінювання іменників.
