Опис завдання
Ця вправа, як і попередня, робить наголос на вивченні видів речень. Всього в українській мові їх три: розповідне, питальне та спонукальне. Вони належать до того чи іншого виду в залежності від того, з якою метою використовуються у мовленні. Саме мета є головним критерієм визначення виду речення, а вже потім – пунктуаційні знаки, хоча за останнім знаком, який закінчує речення відразу можна визначити, чи є воно питальним, адже питальний знак ставиться лише в кінці них. З розповідними та спонукальними все складніше – їх важливо саме розуміти: розповідні використовуються для того, щоб передати інформацію, чи то ідея, чи то думка, емоція. Спонукальні ж мають на меті переконати того, до кого звертається мовець, зробити саме те, що він хоче.
На кожному етапі розміщено речення, яке зображено на фоні того чи іншого малюнку. Отже, учень читає його та аналізує. Після цього з-поміж варіантів, що знаходяться під малюнком, вибирає вид речення. Коли школяр це робить, то проходить на наступний етап до аналогічного випадку.
Мета цього завдання полягає не стільки в перевірці знань учня, скільки познайомити дитину з великим різноманіттям речень. Мовлення – живий процес, творчий та сповнений імпровізації, але для того, щоб користуватись мовою грамотно, потрібно мати певний досвід та познайомитись із прикладами різних за видом речень. Ось це як раз і пропонує дане завдання, роблячи акцент саме на меті висловлювання. А приємні та деталізовані ілюстрації мають зацікавити учня та зробити роботу зі словесним рядом більш різноманітною.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця розрізняє на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення; впізнає окличні речення; правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень.
Учень/учениця знає і розуміє користь праці, охайності, наполегливості.
