Опис завдання
Попереднє завдання навчило школяра, що зовсім різні за значенням та морфемним складом слова можуть, тим не менш, містити однакові корені. Існує таке явище як тавтологія – невиправданий повтор слів, по суті, помилка. Так ось, якщо у різних словах є один і той самий корінь, це ще не робить їх однаковими і частіше за все вони прекрасно уживаються в одному реченні (якщо підходять до нього за значенням і сенсом всієї конструкції), не викликаючи тавтологію, саме завдяки відмінностям у значенні.
На екрані завдання міститься зображення нового речення. У ньому є як мінімум два слова, які мають різну синтаксичну роль, відрізняються за сенсом, граматичним значенням – і при всьому цьому у них є спільний корінь. Завдання, яке ставиться перед учнем на кожному рівні вправи, одне й те саме – знайти ці слова та виділити їх. Для цього спочатку школяр має прочитати речення та зрозуміти його загальний сенс, думку, яку воно передає. Після цього слід шукати морфемний збіг між словами: кілька складів, які повторюються у двох та більше словах. Знайшовши їх, учень має зрозуміти, чи є вони морфемою, тобто чи дійсно ці частини слів мають певне значення, ізольоване від них. Якщо так, значить ці слова дійсно мають спільну морфему.
Важливо, щоб дитина розуміла: у цій вправі знайти треба саме спільнокореневі слова, а не такі, що мають однакові префікси та суфікси (що трапляється дуже часто). Таким чином учень вчиться відрізняти корені від інших морфем і водночас – розуміє, наскільки різними бувають спільнокореневі слова. До того ж кожен рівень вправи супроводжується малюнком, який повʼязаний з реченням сюжетно, і привертає до його змісту увагу дитини.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів; розрізнює, добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення.
