Особливість односкладного речення в тому, що його форму може прийняти і звичайне двоскладне без будь-яких змін сенсу. Необхідно просто замість підмета в прямому відмінку використати іменникову частину мови у відмінку непрямому, але поєднати її з дієсловом у правильній формі. Це слово і буде грати роль граматичної основи речення.
Учень/учениця:
- знає види односкладних речень, пояснює будову односкладних речень кожного з типів;
- ставить розділові знаки в неповних реченнях;
- розрізняє речення односкладні й неповні;
- визначає види односкладних речень;
- конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення;
- ставить правильно тире в неповних реченнях;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- правильно будує тексти різних типів і стилів, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень;
- вживає в мовленні речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми;
- використовує в текстах-описах називні речення для позначення часу й місця;
- правильно інтонує неповні речення.
Учень/учениця:
- усвідомлює та визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.